Трибина 4, Интеґрация и толеранция

Хотел “Нарвик”,
Кикинда,
пияток,18.авґуст, 2006. 19 годзин
УЧАСТВОВАЛИ:
Михайло Михайлов, публициста и политични дисидент
Мирко Дьордєвич, социолоґ релиґиї
Милица Мима Ружичич, НВО “Жиц усправно”
Желько Бодрожич, редактор “Кикиндских”

МОДЕРАТОР:
Динко Ґрухонїч, предсидатель Нєзависного друштва новинарох Войводини

Динко Ґрухонїч:
Тоту трибину бим започал зоз тобу Желько, зоз оглядом на то же, ево уж скоро шейсц роки после 5. октобра – тише добре здогадуєш, вироятно лєпше як було хто зоз нас, ’98. року и Вучичового Закону о информованю, кед вашо новини була основна мета локалних власцотримачох. Значи шейсц роки после 5. октобра ти у ситуациї же би це, практично, исти тоти людзе тужели, же би исти тоти радикали були на власци и, кед бешедуєме о промоциї розличносци, кельо ти як новинар котри дефинитивно роялични по своєй храбросци и пре то цо ци ше случело пре тоту храбросц, як ше нєпка чувствуєш у поредзеню зоз гевтим часом? Чи ше дацо пременєло и чи нєшка исто так чешко буц розлични як цо то було и дакеди?

Желько Бодрожич:
Уна шим малим стредку, у жеми корта дефинитивно заостата и конзервативна, буц розлични вироятно чешко и велї розлични людзе у малих стредкох на своєй скори баржей чувствую тот нєприлашянє зоз боку стредку лєм пре то же иншак роздумую лєбо иншак випатраю. У одношеню на часи кед зоз Сербю владал Слободан Милошевич досц ше того пременєло, Алє свидомосц людзох, поготов у малих стредкох и далєй иста, и гевто цо ме бриґує, то же ше велї системски ствари нє пременєли, же велї людзе помогли же би тота жем була на хвосце
Европи, же би була заостата и худобна, же би була так слабо демократична и же так мало явносци и явного мненя ту постої. Тоти исти людзе и нєшка тримаю важни функциї – бешедуєм о Кикинди – велї людзе котри и нєшка у тужительстве, судстве, полициї, тайней полициї, у привредних колективох исти гевти котри ше цеком 90-тих намагали же би тедишнї режим остал на власци, же би гевтот сспособ роздумованя опстал, же би опстала ксенофобия, нательо ризширена у нашим народу. Вони после 5. октобра, дзекуюци тому же ше дзепоєдни медзи нїма улїзовали ДОС-у, а дзекуюци и дзепоєдним лидером котри их дзечнє прилапели, достали, так повесц, демократичну обланду, так же вони тераз демократични тужителє, демократични судийове, демократична полиция котра хаснує исти методи и, цо найгорше, роздумує исто як и теди и то дацо цо каждого младого чловека обезхрабри у локалним стредку и велїх людзох може одбиц и од явного животу, и од политики, було якей друштвеней активносци, пре то же велї млади людзе єдноставно нє видза причину же би ше на було яки способ явно анґажовали пре то же им шицко гутори же то надаремно и же у Сербиї нїґда нє будзе лєпше. Я думам же будзе лєпше же тот длугоки и чешки период транзициї, як ше нєшка наволує тот преходни период, и знова верим же постої даяка здрава ткань народа и гражданох Сербиї, поготов у Войводини, котра успепобедзиц тоту препасц котра нас так залапела 90-тих. Кикинда хвильково под власцу радикалох и социялистох алє и вони у дзепоєдних стварох иншаки у одношеню на то яки були 90-тих. Може ше и у их явних виступох примециц и у других стварох же керую чешки слова. Медзитим у дзепоєдних нєпорядових случованьох, знова зоз нїх прероби тот стари дух и теди им кажда розличносц завадза, политична, вирска, лєбо було котра друга, так же у малих стредкох тот процес транзициї будзе исц дакус помалши. Войводина досц од того свойо гражданского духу, цеком тих рокон, страцела, и будзе требац досц часу же би ше то у Войводини врацело на свойо.

Динко Ґрухонїч:
Мима була єден зоз преподавачох на нашим семинару “Промоция розличносци” дзе була бешеда праве о новинох, о тим як би новини требали хасновац термини кед у питаню, скорей шицкого, особи зоз инвалидитетом. Значи то мойо перше питанє за це – кельо ши задовольно и кельо ше то у наших медийох на адекватни способ третирує, а кельо шицко тото и далєй полне зоз стереотипами и нєпознаваньом материї?

Милица Мима Ружичич:
Баш сом тераз слухаюци претходного бешеднїка подумала як бим вас любела шицких одвесц на єден дзень до Любляни, котра нам нє далєко, у ствар лєм кед би сце ше прешейтали по центру варошу, у ствари єст єдна улїчка можебуц пейц минути од центру у котрей рижни нєвладово орґанизациї, медяи котрима и Мировни институт котри виучує положенє меншинских и марґинализованих, лєбо як их уж наволуєме, ґрупох, односно ґупох котрим, єдней, лєбо вецей нїх и я сама припадам. Значи вони маю клуби, орґанизациї и рижни други файти зиходзеня за розличних людзох – я то там видзела ище 2004. року, под час кед ми ище вше нє рощисцели зоз дзепоєднима стварами… Кед бешедуєме о положеню особох зоз инвалидитетом, цо би була даяка моя тема, можем повесц же ше, зоз терминолошкого аспекту, ствари часточно пременєли. Вчера сцигла вистка же особи зоз инвалидитетом од шлїдуюцого мешацу буду мац цудзе допатранє и помоц од 14.000 динари, а наслов бул “Особи зоз инвалидитетом буду мац цудзе допатранє и помоц”, а по тераз нє могло задумац таки наслов – писало би лєбо “гендикепирани”, лєбо “особи зоз посебнима потребами” и то, можем повесц побида одредзеного способу роздумованя о тим (нє жадам глїбше уходзиц до того).
Медзитим, гевто цо и далєй проблем то ниво сликох и ниво контексту… маце и далєй, нє знам, тоти, так повесце, бомбастични приповедки котри би требали виволац дачию емоцию. Прешлого тижня, на приклад, у “Лиси” обявена приповедка о дивчецу котре ма очкодовани слух, обявена зоз словами єй мацери котра ше пиши зоз успихами свойого дзецка а корта шицко тото нафиловала зоз якимшик – пребачуєм ше же хаснуєм тото слово, алє нє можем похасновац друге – нафиловала значи шицко тото и зоз своїма становисками котри ше одноша на то же шицко тот треба и витримац – значи инвалидносц то дацо цо ше витимує, особи зоз инвалидитетом трапенїки, ноша вельку терху … и врацме ше на гевту приповедку же дзешка хтошка у дванастим колєну цошка згришел – тераз наисце лупетам и пребачуєм ше пре то – у дванастим колєну цошка згришел, та тераз я лєбо дахто други мушиме заплациц дачиїх грихох – то значи пошлїдок даякей файти гришносци и кари.
(…)

Динко Ґрухонїч:
Мирко, од нашого семинару у фебруару, та по авґуст Сербия достала, после даскелїх розправох, нарисох и преднарисох, достала закон о церквох и вирских заєднїцох. Тот закон и у тей форми бул досц критиковани, нє лєм з боку наших нєвладових орґанизацийох, алє и з боку международних институцийох. Медзитим,
Влада Сербиї, скорей шицких министерство вирох ше нє оглядало на шицко тото. Випатра же зоз тим законом найбаржей очкодовани мали вирски заєднїци та вас модлїм же би сце прекоментаровали положенє скорей шицкого малих вирских заєднїцох у Сербиї, котри тераз и озаконєни.

Мирко Дьордєвич:
Гей, я ше нє мушим секирац о чим будзем бешедовац, почим тото зоз чим ше я занїмам стално у фокусу, гоч би то у нормалних условийох вообще нє мушело буц так. Досц вам же би сце отворели дньово новини же би сце видзели каждодньово инциденти – звалєни правослвни теметов, знїщени католїцки храм, а остатнї час маме аж и вирски мотивовани зраженя. Ту ше од 2000. року нїч нє пременєло, лєм ше ище вецей закомликовало и то єден нови момент зоз хторим и почнєм.Тоти нашо случованя у вязи зоз церкву, релиґию вообще, вирких заєднїцох, та аж и тот закон, вше баржей виволую застараносц у дзепоєдних уплївни круги ЕУ и Совиту Европи, и кед же сце у позициї же би сце читали даяки озбильнєйши коментари о тих збуваньох увидзице же ше то провадзи зоз вельку застараносцу пре то же ше ту ствари нє рушаю напредок. Приповедка у вязи зоз тим законом стара – чешко є прилапени, прилапяни – я вам спомнєм лєм даєдни збуваня, нє будзем толковац цалу историю. Ви знаце чим ше зявел перши нарис того закону, а после першей А сериї, закон пришол до парламенту, почала велька розправа. Роби ше о тим же тота розправа, гоч була гласна, ево ту представителє медийох, вони то знаю, вообще нє дотхла сушносци проблема пре то же наша ситуация така же ше нїхто озбильно нє жадал информовац яки искуства зоз швета алє ше шицко спатрало през призму политичних структурох и нєришеного одношеня помедзи церкви и держави котре de iure дефиноване – церква одвоєна од держави, держава одвоєна од церква, алє de facto ствари вообще нє стоя так, de facto маме так зуаплєцену ситуацию же ше то преламує прейґ главох углавним менших вирских заєднїцох, алє анї гевти векши нє на мире пре то же ше уплїтаю до дачого цо нєпримерене модерному дружтву. Кед зме пробовали, у числених розгваркох, скруциц заувагу явносци на шицки тоти верзиї закону, вец, мушим то спомнуц гоч ми и нє барз приємно, кед Закон вошол до паралменту, хтошка зоз посланїкох гварел пред парламентом сербиї, Скупштину Сербиї, “Ми тот закон прилапиме так як зме задумали, а най Мирко Дьордєвич у Шимановцох роби цо сце, ми го прилапиме и точка!”. То гварел Красич, думам же вон и дзень нєшка у парламенту, алє нє будзем о нїм, алє сом теди ище раз видзел же вони то наисце поробели. Пробовали зме им и теди повесц, и то бим и нєшка наглашел, ви закон прилапице, хвильково одношеня у парламенту таки, алє вон ма єдну вельку хибу! Хтору? Вон нє будзе применєни, вообще го нє годно применїц. Пре цо? Перше, тотално є нєусоглашени зоз Уставом – по Уставу шицки гражданє ровноправни и шицким ґарантована полна шлєбода орґанизованя церквох, вирских заєднїцох, вирских обрядох на способ котри им одвитує. У пракси то вообще нє так. Друге, же би наруцели дацо цо анї у єдним закону у швеце нє можеце найсц, вони видумали якиш пейц традиционални церкви котри по тирваню, нїби, маю якуш векшу апсолутну предносц. Зоз тим ше так произвольно баратало же на приклад у нєшкайших новиноа, хто нє вери най превери, министер вирох пан радулович, твердзи же наша церква на тих просторох постої уж 1700 роки. Требал би нам цали єден семестер же би зме тому чловекови потолковали же церква на тих просторох постої од йула мешаца 1219. року и же то досц менєй! Но, обок шицки хиби того закону, проблем у тим же менши вирски заєднїци ту випадли жертви, алє нє лєм вони, алє и церкви котри виками на тих просторох и ту цали проблем. Цали проблем у тим, алє би ствар мжебуц анї нє була на тельо компликована – хто вери, вери, хто идзе до церкви, вон идзе до котрей ґод сце церкви – кед би то нє мало политични реперкусиї, кед би то нє виволовало потрешеня найширших розмирох. Вони прилапели тот закон и праве же то зробели, думам же дзень после того як го Предсидатель Републики подписал – а нє требал го подписац – голєм тото бул Закон котри Предсидатель Републики нє шмел подписац (а и подписани є под чуднима околносцами а явносци сообщене -”подписал го Предсидатель Републики гоч вон нє совершени, гоч би требало вельо того доробиц, зоз часом го доробиме” – то дацо цо лєм ми можеме зробиц; чловек котри персонификує Уставну структуру жеми да ше так справує) – подписали Закон алє ше указало же го нє мож применїц. Шлїдуюцого дня, думам же то було баш шлїдуюцого дня нащивел нас високи госц зоз сушедства, Предсидатель Румунске Републики. Перше цо истого дня питал було “Цо тераз робиц кед сце таки закон прилапели, маю Румунє право на церкву, же би ю орґанизовали як лойални гражданє тей жеми. Румунє, лоялнми гражданє Сербиї то жадаю у рамикох даякей своєй Румунскей православней церкви котра постої хто зна од кеди?” – Шицко спадло до води, нїхто високому госцови нє знал цо повесц, алє вон бул упарти и питал далєй – “Алє людзе божи, у моєй ержави, яка є така є, у Републики Румуниї, Сербска православна церква нє ма нїяки проблеми, ма темишварску епархию и нє ма нїяки проблеми”.
(…)

Михајло Михайлов:
Жадам повесц же шицко тото вообще нє так єдноставне як випатра. Обично ше гвари, кед ше бешедує о меншинох, политични, национални, сексуални, медицински, инвалиди, … Ясне же нєдемократичне дружтво осудзує и дискриминує таки меншини, алє ажи у оквире Исламу терористи, Ал-Каида меншина, исто так меншина и Ле Пен котри у Вершцу отвори якишик саям автох – и цо ви ту можеце зробиц? Уважовац шицки меншини? Уважовац терористох? То барз,…вообще нє єдноставне питанє меншинох як цо спочатку випатра, вообще є нє єдноставне. Цо робиц? Вшелїяк же ми шицки спадаме ґу даякей меншини и даякей векшини у одредзеним смислу. У шицких шветових релиґийох од самого початку, обично тото питанє превозиходзи меншини лєбо векшини зоз тим, цо найяснєйше у посланю апостола Павла – нєт вецей Єврейох, анї Римлянох, анї Грекох, та анї хлопох анї женох, шицки зме ист пред Богом. Значи цалком два розлични ствари єднакосц пред Богом и єднакосц у живоце котрей анї нєт анї нїґда нє будзе. Поведзме у Америки инвалиди мали вельки права. Там, поведзме кажди варош ма рампу по котрей можеце дриляц инвалидни кочик, там ше дзепоєдни инвалиди судзели пре то же их нє сцели вжац за конобарох, вибила ґужва и дзепоєдних и прияли. Алє аж и там поведзме, далтонисти, цо озда найменши уровень инвалидносци, нємаю право вожиц авто! Єднакосц постої, а за нїх нє постої и нє може постояц пре то же виволаю катастрофу.


Хотел “Нарвик”, Кикинда, пияток, 18.авґуст, 2006. 19 годзин

Leave A Response