Трибина 5, Хто ту сотонист?

Музей Войводини,
Нови Сад,
пияток, 25.август 2006, 19 годзин
УЧАСТВОВАЛИ:
Филип Давид, писатель
Александар Попов, Центар за реґионализем
Надежда Ґаче, предсидателька НУНС-а
Милета Проданович, маляр и писатель
Велько Самолов, новинар

МОДЕРАТОР:
Динко Ґрухонїч, предсидатель Нєзависного дружтва новинарох Войводини

Динко Ґрухонїч:
Даскельо днї назадок епископ бачки Ириней зоз помоцу милициї забранєл представу италянскей театралней ґрупи, зоз вигварку же слово о сотонистичней представи котра знємирйовала його и мир вирнїкох котри були у церкви. Цо ви о тим думаце Филипе?

Филип Давид:
Подполно нєпохоплїве, а думам же у каждей нормалней жеми и нєдопущуюце, же би церква на таки способ реаґовала и же би полиция на интервенцию церкви так швидко одстранєла учашнїкох и од того направела файту скандалу. Гевто цо ме тиж так нєсподзивало, и то неґативно, то же реакциї явносци скоро анї нє було, а то лєм потвердзує єден стари факт, ище зоз часох Милошевича, а то же ми нє маме явне думанє котре би реаґовало, здруженя уметнїкох котри би реаґовали, театри котри би реаґовали. Було би нормалне осудзиц єден таки ґест, котри опасни як преседан, пре то же може постац приклад подобним случованьом, пре то же ше то може почац случовац у Београдзе и у було котрим другим месце (кажде место може буц преглашене за святе, лєбо историйно битне, церковно битне, и мож цалком забранїц наступ дзепоєдним уметницким ґрупом). Людзе, єдноставно, нє похопюю опасносц котра зоз того шицкого може постац и, кед же ше на час нє реаґує, и кед нєт, най бим гварел єдней ширшей дружтвеней реакциї, значи кед же нєт опщей реакциї, вец ствар постава наисце опасна и ми, значи, видзиме же явного мненя нєт, реакциї нїяки, єдино тото сообщенє Нєзависного дружтва новинарох котре цалком коректне, цалком добре, алє воно би требало буц поволанка шицким другим же би реаґовали. Алє то, у ствари значи, меркуйце, же дахто хто провадзи наш политични живот, наш културни живот, наж дружтвени живот, видзи же доминантни єден културни модел, а кед гварим културни модел, ту нє думам лєм на културу ужшим смислу, думам на способ роздумованя так як то Ґолдхаґен у своєй кнїжки Добродзечни Хитлерово джелати дефиновал, значи способ диманя – вон видзи же є на власци и зоз валяньом Милошевича и приходом Коштуници, приходом тей коалициї котра хвильково на власци, єден културни модел котри у ствари значи побиду гевтих котри ше мершираз указали на митинґох початком дзеведзешатих. Тераз автентична ситуация-же ми маме власц гевтих людзох котри порушали митинґи. Вони Милошевича вихасновали на одредзени способ и дали му…гварели му-ево, будз ти на власци-а йому єдино то и було битне-ти нам будзеш служиц и ми тебе-и так далєй. После ше и тот союз, знаме як, закончел…
Церква ма вельки уплїв на друштво, мушим то повесц, и часто кед бешедуєм на скупох як цо то нєшкайши я як доказ визначуєм то же нєшка тота духовна вертикала Николай Велимирович, а кажде хто озбильно читал, ево лєм кнїшку През облак цемнїци, нє треба анї бешедовац о других кнїшкох, може видзиц цо то – то анти… то процив култури, процив цивилизациї и процив толеранциї. То значи основни слупи на котрих ше формовало даяке убедзенє тих паноцох котри нєшка водза СПЦ. И то лєм єден елемент того вкупного думаня, алє єдна барз, барз опасна хвилька у котрей жиєме. Же бим илустровал, цо у ствари думам – думам же на даскелїх прикладох дакус ширше патрено мож указац кельо зме, у ствари, постали нєсвидоми ситуациї у котрей жиєме, нашого одношеня спрам сущедох и так далєй. Єден – може дахто думац же то безопасни приклади, алє я думам же то апсолутно нє так – кед же провадзице спорт, зявйованє репрезентациї Сербиї у нових дресох и так далєй, аж и на єдним сайту котри я почитуєм, любим, єден радийо до котрого сом вше мал довирия, перши нашу репрезентацию навола “Били орли”. И видзим же то прилапене, же ше помали шири, нашо “Били орли” и так далєй. Як скорей були “Плави, плави”, тераз су “Били орли”. Яґод кед би ше нє знало цо значи “Били орли”. У Гаґу “Били орли” даскельораз були споминани у вязи зоз Боканом, зоз злодїями котри направени, и ми ше тераз пишиме пре то же то “Били орли”. Лєбо поведзме гимна – о тим нє було озбильней бешеди у єдним мултиетничним стредку. Сербия, скорей того розпаду, мала 33% жительства котре нє сербского етничного походзеня. И дурнїсто вец було правиц национални держави и же би Сербия була тота котра порушала правенє националних державох. И нормално же ше закончело як ше закончело. И после шицкого у Сербиї и далєй єст коло трицец проценти нєсербского жительства, а то гражданє Сербиї. И тераз ви маце гимну, шейсц, седем строфи у котрей ше 17-18 раз споминаю Серби, сербски род, сербски жеми, сербска слава яґод кед би нє буломожлїве голєм у єдней строфи у єдним виреченю повесц “шицки котри жию у Сетбиї”! Могла тота писня буц и прешпивана, кед же дакому тельо була битна мелодия. И кед уж правени пременки та место “серпского краля” положене “серпски жеми”, вец могло голєм дацо, єдну часц тей писнї пошвециц гевтим котри етнично нє Серби, же би ше людзе почуствовали як гражданє тей жеми. Можем думац як ше єден Мадяр, Словак лєбо нє знам хто будзе чувствовац кед на даякей олимпияди освої перше место и вец ше шпива тота гимна зоз тим порученьом котре апсолутне порученє нєтолеранциї. То порученє нєтолеранциї! Я ше, мушим припознац їжел и кед сом тоту гимну слухал на митинґох сербскей опозициї под час Милошевича и думал сом же то одредзена файта бунта процив комунизму и процив нє знам чого – най би зме им указали же ми маме єдну стару гимну. Место же би була прилапена гимна “Востани Сербие” котра на кажди можлїви способ, думам же примерена, най бим анї нє бешедовал о музичним боку, текст писал Доситей Обрадович, могло го дакус прилагодзиц и шицки би були задовольни.

Динко Ґрухонїч:
Дзекуєм. Надеждо, кед слово о медийох, було ту вообще даякого озбильного огляднуца на найновши скандал у главним варошу, зк ше то обично гвари, мултиетничней и мултикултуралней Войводини?

Надежда Ґаче:
Док бешедовал Филип Давид, здогадла сом ше єдного виреченя котре вигварел Иво Андрич: док бул конзул у Италиї описовал як настал фашизем и гвари, ето, двоме, троме облечу ше до чарного и почню ше шейтац по улїци, а вец фини швет завера облаки и дума, ша вони лєм так прейду, порозбиваю даскельо облаки лєбо фляши, лєбо ше напию у карчми, нє победза вони у Италиї. Нажаль, победзели и я ше боїм же, кед ми нєшка бешедуєме о праву на розличносц вец вона нєшка у Сербиї можебуц даяке шветло на концу тунела. Маме даскельо нєвладово орґанизациї и здруженя котри о тим бешедую и занимаю ше зоз тим, алє то анї нє може буц питанє- нормално же НУНВ реаґовало, алє питанє права на розличносц и далєй питанє власци, односно системи и дружтва у котрим жиєме. Значи ми хвильково у ситуациї у котрей нє можеме раховац на то же власц о тим водзи рахунка. Напроцив, думам же потримує, зоз своїма одлуками, шицко гевто цо ноши предзнак неґативизма у сербским друштве.
Преходзим тераз на медиї. Медиї у барз подлей позициї, без огляду на то же ше после 5. октобра верело же зме ше виборели за даяки шлєбоди и же нам будзе вельо лєпше. Ви нєшка у сербиї маце прейґ 1000 радия, 250 телевизийни станици, коло 20 дьново новини, 250 тиїньово и кед шицко тото положице на громаду ви у ствари видзице же маце новини зоз котрих, просто видзице лєбо став Влади, лєбо став капиталу, привреднїкох котри ше збогацели, нормално, на привилеґийох котри мали под час Слободана Милошевича, под час того злодїйского режиму, и напросто вам ситуация у медийох барз зложена. Главни и одвичательни редактор Бети ми хториш дзень гварел же його новинаре дзешец днї виглєдовали хто монополисти у Сербиї, скорей шицкого – цо би людзох зоз Войводини посебно интересовало – по питаню поживи, чом нє падаю цени польопривредних продуктох кед динар змоцнєл а ослабел евро. И нормално Бета, як и кажда озбильна аґенция то емитує и зоз жалєньом констатовал же у ствари нїкому нє бриґа же би преношел озбильни аналитични тексти котри у вязи зоз економску ситуацию у Сербиї. Пре цо? Пре то, нормално, же пан Мишкович єден зоз главних, омилєних босох у Сербиї, котри стої зоз боку и поцагуе цверенки.

Динко Ґрухонїч:
Милета, док зме ище вше коло тей теми, интересує ме вашо думанє – значи як дахто хто и писатель и маляр, значи як дахто хто уметнїк и хто шлєбоду почитує вецей од було чого другого, як реаґує на можлївосц же би паноцове забраньовали представи.

Милета Проданович:
Нєшка у дньових новинох “Данас” поставене исте питанє и даскельо особи одвитовали, медзи нїма и директор єдней фирми котра змесцена у тим будимку, у Муяею сучасней уметносци. Думам же битне же и цивилна власц у Новим Садзе, хто ґод да є, дала єден урувноважени – я нє знам у яким станю Секретарият за културу лєбо член городскей влади задлужени за културу – алє гевто цо пренєсол “Данас” я бим бул порихтани подписац. Значи ми мушиме здогаднуц же жиєме у друштве дзе церква и держава роздвоєни. Е, тота Влада то часто забува, и правда же би церква требала буц єден зоз слупох того друштва. Кед ше то случело я перше роздумовал у котрих би ше то европских жемох могло случиц и, нажаль, думам же єст пейц лєбо шейц держави у Европи у котрих би ше то могло случиц. Даєдни члени ЕУ, даєдни стари члени, даєдни нови. Поведзме, нє могло би ше случиц у Шпаниї на приклад, алє би могло у Греческей, лєбо у Польскей, думам же и у Горватскей. Ви ше здогадуєце же у Босни и Герцеґовини бул преганяни Дїдо Мраз, так же то ме нє чудує, чудує ме нєдостаток реакциї, зоз єдного боку, а зоз другого боку то гевто же би нашу церкви наисце требало питац, а боїм ше же нєт досц схопносци же би ше то и зробело пре то же ше о тим углавним бешедує, а нє позна ше досц, односно думам же би дахто хто жиє у доме зоз скла нє шмел руцац каменє на цуди доми. Друга ствар, заш…нє гварим же ше стално виказуєм у присловкох – ланєц тельо моцни кельо моцна найслабша карика. Думам же би ше критиковали случованя у друштве – думам и сама мисия нашого Господа Исуса Христакотра зачувана у писаней форми, вона наказує, перше, превипитованє самого себе а вец аж другого, так же думам же єдна каричка котра нам ту хиби, и при тей церкви и при велїх других, то єден подполни нєдостаток дзеки и схопносци самоанализи, анализи сопственого профилу, моралу. Значи, як бим поведол, мой парох би бул вируцени зоз роботи кед би отримал панахиду. То очигляднє нє важи за владикох – здогадуєце ше же ше Никола Колєвич забил, а службу на хованю му тримало даскельо владикох. Друга ствар, монах котри би у Византиї вжал меч до рукох бул би вигнани зоз манастиру и розжаловани; забележене поведзме же у 11. вику Сарацени нападали у Малей Азиї, же єден монах вжал, нє похасновал, вжал меч и кед прешла опасносц вон бул вигнани зоз манастиру и розжаловани. Ми ту маме ситуацию же ше калудєр сликує на тенку зоз митралєзом и после того постава владика и член церковней влади. Также, думам же остало досц питаня и любел бим кед би церква нашла одвити на тоти питаня, най би зме анї нє споминали новши скандали. Алє, застрашуюце кельо церква порихтана осудзиц сексуални меншини лєбо иншаке справованє, а источашнє подполно дьмури кед ше таке дацо случує у нєй самей. Вона єдноставно будзе тверрдзиц же таких случованьох нєт. Нє мам нїяке вредносне становиско , лєм думам же историйно церква у стреднїм вику, и скорей, була вентил за справованє котре нє було толериране на явней сцени. Алє думам, о тим ртеба почац бешедовац, лїцемерне осудзовац других а мац то у своїх шорох, так же гевто цо я обчекуєм єдна озбильна самоанализа церкви. Я нє думам же шицки у церкви на тей линиї, радикалней и владики Николая, верим же єст людзох котри дакус иншак видза ствари , алє думам же ше их глас нє чує. Остава нам же би зме ше борели зоз тим як цо то робя и Поляци. То задаток тей критички ориєнтованей явносци, алє вона ту фактично нє постої од…у ствари нїґда наисце анї нє постояла. Мнє то найбаржей хибело 90-01 кед постоял “Беоґрадски круг” и кед ше пейдзешат розчарованих людзох стретало, и цо найгорше то шицко людзе котри ту шедз, нїч ше нє пременєло. Одприлики, кед ше палєли швички опрез Милошевичовей канцелариї, точмп ш знало хто придзе. Зоз єдного боку болї кед людзе, поведзме зоз Дубровнику котри бул под бомбами, гваря “Ви нїч нє гварели”. Я ше намагал же бим бул я, лєбо тих 50 людзох, тераз чи то дацо чи нїч, информациї анї нє кружели тельо. Я думам же ше даяке критичне явне мненє почало твориц под час пременкох и влади Зорана Дїндїча. Можебуц ше дакус и нараз почало зявйовац теди: думам же критики котри упуцовани Зоранови Дїндїчови зоз тих так воланих “наших кругох” були барз часто тварди и нєодмерени и то познєйше постало ясно кед иста тота сила котра тераз на власци и котра була на власци, котра просто утаргла тоту алтернативу, на найбруталнєйши.


Музей Войводини, Нови Сад, пияток, 25.август 2006, 19 годзин

Leave A Response