Трибина 6, Елити, розличносц и забуце

Кафе “Дуга”,
Кула,
собота 02.09.2006. 19г
УЧАСТВОВАЛИ:
Бранка Прпа, историчарка
Теофил Панчич, новински писатель
Дєрдь Сергорват, социолоґ
Зоран Пантелич, куда.орґ

МОДЕРАТОР:
Динко Ґрухонїч, предсидатель Нєзависного друштва новинарох Войводини

Динко Ґрухонїч:
За початок дал бим слово нашей госцинскей Бранки Прпи, историчарки. Кед же можеме поставици и перше питанє, а то дацо зоз чим ше ви як историчарка и занїмаце и цо нажаль, и хвильково присутне, то тото сталне зраженє помедзи модернистох и конзервативцох, у котрим тоти перши обично горше прейду. Можеце повесц чи то наисце так и пре цо нам така судьба?

Бранка Прпа:
Гат наисце так, алє праве пре то, як историчарка, думам же то цалком нормалне. Сербия споза себе нє ма нововиковне искуствиє котре маю други европски держави. Значи вона зоз єдного аґрарного, апсолутно землєдїлєцкого друштва под турску власцу, вошла до процесу конституованя модерней националней держави, а зоз тим и модерних политичних идейох. Нормално же ше у тим швидким вирастаню зоз єдней аґрарней держави, дацо цо єден граждански концепт держави и друштва зражело зоз своїм културним нашлїдством. Пре то традционални идеї яки маме у Сербиї нє мож виєдначиц зоз конзервативизмом яки постої у Европи, пре то же ше европски конзервативизем снує на аристократиї як елити, обично познєйшей либералней ориєнтациї, значи кед ше демократия стрета зоз дачим цо нашлїдство либерализма, и вообще аристократиї як слоя друштва. Значи тоту ффайту и улогу конзервативизма ми нє маме, ми маме єден патриярхални модел друштва котри ше снує на оцу як главней персони фамелиї, значи ауторитативни тип фамилиї а зоз тим – зоз того як нуклеоса друштва – єден ауторитативни тип держави. То єдноставно єдно нашлїдство зоз котрим ше мушиме бориц остатнї 200 роки, зоз вецей лєбо менєй успиху – то єдна гомбалка: раз ми победзиме, раз вони, раз ми, раз вони – хто на концу победзи увидзиме – на концу ше читаю мертви.
Значи, то дацо цо у историйним процесу, айд так повесц нормалне, 200 роки у историї у ствари нїч и я як историчарка вообще нє песимиста – як людске єство сом и то бим дакус пошвидшала, алє як историчарка думам же то даяки нормални еволутивни розвой, под условийом же елити (пре то же политични елити битни) Сетбиї модернистични.
(…)

Динко Ґрухонїч:
Дзекуєм. Дєрдь, кед зме уж при елитох гевто цо, голєм векшей часци явного мненя, менєй вецей нєпознате, зоз єдного боку пре нєпознаванє язику, зоз другого боку пре нєзаинтересованосц, то меншински елити. Конкретно, можебуц найлєпше познаш ситуацию у котрей мадярска елита у Войводини – кельо тота елита, нє лєм политична, алє и културна, подобна векшинскей елити, а кельо ше розликує и кед ше розликує, у чим розлика.

Дєрдь Сербгорват:
Наша нєшкайша елита у ствари елита зоз часох Милошевича, почим наисце вельо людзох котри иншак роздумовало, емиґрировало до Мадярскей. Остали углавним старши людзе котри, у єдним дню од социялистох постали националисти. То значи же маме елиту, єдну моцу политичну елиту – котра углавним єднопартийска – елита союзу войводянских Мадярох.
Вше ше бешедує же ше национални меншини муша вибориц за свойо права, алє ше мнє видзи же вони, елити голєм, маю вецей права на дацо як елити других. Приклад – анї єден министер нє може мац свою фондацию котра продукує емисиї на телевизиї. Е, ми маме Корхеца и Бунїка зоз покраїнскей влади, вони маю тоти свойо фондацї и свойо емисиї. Вец ше поставя питанє як то може буц так кед то процив закону пре конфликт интересох. Сиґурно же влада, анї сербска анї покраїнска нїч нє одреаґую на тоту ситуацию пре то же им меншини нє интересантни – сиґурно би ДС лєбо даєдна друга странка нє могла раховац на гласи Мадярох (можу на єдну барз малу часц, алє то нє досц же би ше зражели зоз тима котри у нас, нїби, елита).
Алє иста ситуация и зоз Националну раду мадярох, дзе СВМ ма вельку векшину, у ствари, то єднопартийна креация котра витворена пре єден подли закон. Исто так, Национална рада, пре то же достава пенєж зоз републичного буджету нє могла мац свойо медиї, а вони заш лєм снователє “Magyar Szó”-a и “Hét Nap”-a, а то два найважнєйши друковани медиї войводянских Мадярох. И ту знова нїхто нїч нє гутори! Пре цо? Як сом гварел, сербска елита нє почнє конфликт пре даяки марґинални ствари, пре то е би вец тота наша могла указац же є нападнута зоз боку сербскей елити, односно ґенерално Сербох.
И вец кед маце медї котри у рукох тей политичней елити, маце ситуацию же и цала явносц така. Значи я думам же ситуация вельо горша у нашей явносци, як у сербскей. Значи стварно нє маце даяких людзох котри иншак роздумую, алє нє маце анї право иншак роздумовац – то углавним научели од серпских политичарох под час Милошевича, почим и Милошевич и його режим мали таке становиско, кед зме у опасносци, кед народ, кед нация у опасносци, вец у ствари гевти хтори иншак роздумую зраднїки власного народу. Думам же то так остало по дзень нєшка. Значи ситуация вельо горша як цо була, а почим углавним млади людзе, млади Мадяре одходза до Мадярскей до школи и вец ше тадзи анї нє врацаю, нєт анї нових ґенерацийох, нєт нових новинарох, а гевти котри оставаю, маю можлївосц, на приклад, нє писац алє ше вообще запошлїц лєм кед же су директно у вязи зоз Союзом войводянских Мадяарох.
Я значи думам же, нажаль, наша елита превжала вельо того од серпскей елити, и то гевто найгорше и пре то думам же ситуация барз подла и нє видзим виход и нормално, тота меншина помали нєстава, цо и демоґрафичне, а нє лєм политичне питанє.

Динко Ґрухонїч:
А даяка алтернативна часц, даяка модернистичка часц, даяке шветло? Сцеш повесц же песимизем таки же, у ствари, шицки квалитетни людзе (очигляднє нє – ти ту) пошли зоз тей ладї?

Дєрдь Сербгорват:
Хвильково пишем лєм за мадярску, словацку лєбо румунску пресу, алє ту нє. Питали мой текст, односно думанє, у “Политики”, на сербским, алє сцели же бим гварел гевто цо им треба – же бим лал елиту и СВМ. Заш лєм я ше борим процив нїх, намагам ше голєм у явносци, и вец вони єдноставно нїч нє обявели пре то же сом нє гварел гевто цо вони глєдали. Я заш лєм нє будзем плювац мадярску елиту у “Политики”, я би их поплювал у медийох войводянских Мадярох, алє таку можлївосц нє мам. И кед заєднїца така мала вец є концентрвана на свою власну стратеґию и нє будзе роздумовац о даяких ширших рамикох – на приклад цо ше случи зоз войводянскима Мадярами. Та цо будзе…заш лєм битне цо будзе зоз твоїм дзецком. Дзецко ма исц до школи – чи єст у Войводини школа дзе дзецко може учиц Мадярски … на мадярским, почим видзиме же хвильково вецей як 20 одсто Мадярох нє може так учиц, односно даєдни нє сцу, пре то же думаю же заш лєм будзе лєпше кед буду исцо до серпскей школи, же би научели язик и же би ше запошлєли. Алє векшина углавним на сиверу Войводини, односно Бачкей, уж маме гевту страшну ситуацию же Мадяре котри, на приклад, иду до стреднєй школи у суботици, нє знаю анї кафу наручиц по сербски. То значи же вони вироятно нє жадаю ту жиц, же роздумую, вони лєбо их фамелиї, же би наставели школу у Мадярскей. И то углавним так – хто може одходзи, а гевти котри маю даяку тророчну школу маю ситуацию же твоя заєднїца постава марґинална у каждим смислу (кед слово о школованю, кед слово о запошльованю) – остава и без полицайцох и без сидийох и без историчарох, без ичого. На приклад зоз мойого валалу, млади Мадяре котри там жию, котри закончели лєм стредню школу, найвецей иду робиц до Словениї, пре то же там голєм маю роботу як муляре, маляре и подобне.
(…)

Динко Ґрухонїч:
Врацме ше на хвильку до Новог Саду. Значи тото цо ше нєдавно случело у Новим Садзе котри вше баржей и баржей постава познати по апсурдох – владика гварел цо гварел, забранєл театралну представу, СПС предложел же би слободан Милошевич достал свою улїцу… Теофиле, ти як чловек хтори ше нє престава биц на медиї (инспирациї ци нє хиби), як видзиш тоту остзатню ситуацию о одношеню церкви спрам култури?

Теофил Панчич:
Добре, ти тераз гварел єдну добру ствар – владика гварел цо гварел. Медзитим, нє битне цо владика гварел. Владика може повесц цо сце и би о тим сиґурно нє бешедовали, тото цо дума владика Ириней би нам сиґурно нє було интересантне, кед би ше после того цо владика гварел нє случело то же “полиция поступела п наредзеню”. Значи роби ше тим же кед владики Иринею дацо завадза, на приклад ґалама под його облаком, гоч ше шицко случує на явним простору, секуларним городским простору, городскей улїци, нє у дворе лєбо у Владическим двору, и кед ше владика випоносує полициї ergo власци, ergo держави, е вец держава одреаґує, вец держава “поступи по наредзеню”.
Розуми ше, кед би то зробели ви лєбо я, держава би вообще нє була так експедитивна, а ище би менєй була ришена же би склонєла дацо цо нам завадза пре було яку причину. Значи гевто цо прави проблем кед бешедуєме о клерикализациї друштва, я стално наглашуєм, нє проблем у церкви як церкви – церква ма право виступац и нєрозумно, ерква може пробовац клерикализовац друштво. Питанє лєм чи друштво допущи же би було клерикализоване.
Наш проблем скорей шицкого проблем политичней елити котра , найблагше поведзено барз попущує церкви и барз лєхко пристава, шицко у страху стиґми комунистично-атеистично-нєзнамякого нашлїдства (то типичне за посткомунистични друщтва, ми ту нє єдини, алє ритко дзе то пошло так далєко як у нас). Чи тота политична елита, а то елита – нїґда нє шмеме забуц – котру ми виберали, котра нє спадла зоз Марсу, котра нє пришла до Сербиї зоз глїбокого космосу, алє то елита котру векшина гражданох тей жеми на, менєй лєбо вецей, демократичних виберанкох вибрала же би владала, исто як цо Нови Сад, мой и твой варош, так баш у шерцу и души, ма на власци радикалох пре то же векшина гражданох, лєбо релативна векшина (вшелїяк вецей як гевтих других) гласала за тоту и подобни опсциї (подакус СПС-а и ДСС-а, досц же би ше напаковала яакаш векшина).
Значи, политична елита, у паничним страху же би нє була обвинєна же є анационална лєбо атеистично опредзелєна (почим то два найвекши зла, два страхотидва найвекши демонски слабосци у явним просторе нєшка, же би вас дахто нє преволал же сце анационалиста, цо ґод то значи – то єдна флоскула. Ти нє значи нїч – лєбо же сце атеиста, нє дай Боже, то горше як кед би сце були педофил лєбо нє знам цо, то найгорши можлїви грих) зна дац церкви апсолутно шицко.
Кед би зме спатрели случай Иринея, Иринией, предпоставям же голєм даєдни медзи вами видзели тото Иринейово писмо, воно на интернету може буц пренайдзене у интеґралней форми, у новинох дзе як, даґдзе кратше, даґдзе длукше, алє тото писмо приклад нєвироятней бизарносци – приклад же ше аж и чловек котри формално образовани, а владика Ириней то вшелїяк є, може так налупетац и вигвариц громаду примитивних глупосцох. Алє, я наглашуєм, то би нє бул проблем о котрим ми тераз будземе розправяц, кед би споза того нє стала власц, кед би споза того нє стала моц. То дацо цо стално мушим наглашовац. То вам исте як зоз виронауку. Нє уведла церква виронауку до явних, секуларних, державних школох, церква то нє може пробиц, алє власц пре даяки свойо интереси, калкулациї, скоро на танєру понукла церкви же би виронаука була уведзена до школох, и лєм же би зме ше розумели цо значи виронаука (дацо цо людзе часто нє розумя) – виронаука у наших школох нє наука о церкви, наука о теолоґиї, цо би и було цалком леґитимне, пре цо нє учиц о релиґиї! Нє! То релиґийна индоктринация! Яґод цо, кед я бул мали, ми учели марксизем. Ми нє ПРЕУЧОВАЛИ марксизем, алє зме УЧЕЛИ ! Ми УЧЕЛИ же би зме були МАРКСИСТИ! Е так нєшка, кед учице виронауку, ви нє учице о релиґиїалє учице релиґию, и то єдну одредзену конфесию. ТО наш проблем!
Гевто зоз чим ше нїґда нє треба зложиц то гевто цо стално будземе слукац од право ориєнтованих – кеди ґод ше бешедує процив клерикализациї (исто маце, поведзме, кед повеце дацо процив монархиї, подобне ше случує), дораз вам поведз же сце комуниста. Мушиме раз навше розкресциц зоз тоту глупу флоскулу. Питанє роздваяня держави и церкви НЄ питанє комунизма и антикомунизма, то нє дацо цо ше случує зоз октоберску револуцию, то ришене ище зоз Францкуску револуцию. Значи мой приклад нє Совєтски Союз, мой приклад Француска, мой приклад Италия. Значи о тим ше роби, я бешедуєм о таких державох, значи державох котри нє були, а анї су хвильково нє комунистични, та ше пре то анї нє можеме стално поволовац на комунизем. Роби ше о тим же би ше и у тей жеми конєчно требало почац жиц и робиц так як ше то роби у найнапреднєйших державох швета, а нє яґод у Сиверней КореЇ.


Кафе “Дуга”, Кула, собота 02.09.2006. 19г

Leave A Response